2-а хронiки

Розділ 36

1 А наро́д кра́ю взяв Йоаха́за, сина Йосії, і настанови́в його царем в Єрусалимі замість ба́тька його.

2 Йоаха́з був віку двадцяти й трьох літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі три місяці.

3 I скинув його єгипетський цар в Єрусалимі, і наклав ка́ру на цей край, — сто талантів срібла та талант золота.

4 І єгипетський цар настанови́в царем над Юдеєю та Єрусалимом брата його Ел'якима, і змінив ім'я́ йому на Єгояким. А брата його Йоахаза узяв Нехо й відвів його до Єгипту.

5 Єгояки́м був віку двадцяти й п'яти літ, коли він зацарював, і одина́дцять років царював в Єрусалимі. І робив він зло в оча́х Господа, Бога свого.

6 На нього пішов Навуходоно́сор, цар вавилонський, і він закував його в мідяні кайда́ни, щоб відве́сти його до Вавило́ну.

7 А дещо з по́суду Господнього дому Навуходоно́сор відправив до Вавилону, і дав його до храму свого в Вавилоні.

8 А решта Єгоякимових діл та гидо́ти його, які він робив, і що зна́йдено проти нього, — ото вони описані в Книзі Царів Ізраїлевих та Юдиних. А замість нього зацарював син його Єгояхі́н.

9 Єгояхі́н був віку восьми літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі три місяці й десять день. І робив він лихе́ в Господніх оча́х.

10 А по році послав цар Навуходоно́сор, і привів його до Вавилону з дорогим по́судом Господнього дому, а царем над Юдеєю та Єрусалимом настановив брата його Седекі́ю.

11 Седекі́я був віку двадцяти й одно́го року, коли він зацарював, і він царював в Єрусалимі одина́дцять років.

12 І робив він зло в оча́х Господа, Бога свого, — не впокори́вся перед пророком Єремією, що говорив із нака́зу Господнього.

13 І він також відкинувся від царя Навуходоно́сора, що був заприсягнув його Господом, — і вчинив твердо́ю свою шию, і став запе́клим, щоб не наверта́тися до Господа, Бога Ізраїлевого.

14 Також усі зве́рхники священиків та наро́ду ще більше грішили, шануючи гидо́ти поган, і вони занечи́стили Господній дім, якого Він освятив в Єрусалимі.

15 А Господь, Бог їхніх батьків, усе посилав до них через Своїх послів слова остороги, бо Він змилосе́рдився над народом Своїм та над осе́лею Своєю.

16 Та вони соро́мили Божих послів, і пого́рджували їхніми слова́ми, і насміха́лися з Його пророків, аж поки не піднісся гнів Господа на народ Його так, що не було вже ліку.

17 І Він навів на них халдейського царя, і той позабива́в мече́м їхніх ви́браних у домі їхньої святині, і не змилосе́рдився ані над юнако́м, ані над ді́вчиною, ані над стари́м, ані над старе́зним, — усе дав в його руку...

18 І всі речі Божого дому, вели́кі та малі́, і ска́рби дому Господнього та дому царя й його зверхників, — усе переніс до Вавилону.

19 І спали́ли вони Божий дім, і порозбива́ли мур Єрусалиму, і всі пала́ти його попали́ли огнем, а всі дорогі́ речі його пони́щили...

20 І пішло́ на вигна́ння до Вавилону позоста́ле від меча́, і стали йому та синам його за рабів аж до зацарювання перського царства,

21 щоб ви́повнилося Господнє слово, проре́чене Єреміїними устами, аж поки вподо́бає собі земля свої суботи, — по всі дні її спусто́шення святкува́ла вона суботи, щоб спо́внилися сімдеся́т літ.

22 А першого року Кіра, царя перського, коли спо́внилось слово Господнє, проре́чене устами Єреміїними, збудив Господь духа Кі́ра, царя перського, і він оголосив по всьому царству своє́му, а також на письмі, говорячи:

23 „Так говорить Кір, цар перський: Усі зе́мні царства дав мені Госпо́дь, Бог Небесний, і Він наклав на мене збудувати Йому храма в Єрусалимі, що в Юдеї. Хто між вами з усьо́го Його наро́ду, — нехай буде Госпо́дь, Бог його, з ним, і нехай він іде до Єрусалиму!“

2-я Летопись

Глава 36

1 После этого народ выбрал Иоахаза, сына Иосии, и помазал его на царство. Они сделали его новым царём вместо его отца.

2 Иоахазу было двадцать три года, когда он стал царём в Иудее, и царствовал он в Иерусалиме три месяца.

3 Египетский царь Нехао взял его в плен и заставил народ Иудеи выплатить штраф в 100 талантов серебра и талант золота.

4 Новым иудейским царём в Иерусалиме Нехао выбрал брата Иоахаза, которого звали Елиаким. Нехао поменял имя Елиакима на Иоаким, а Иоахаза он отвёл в Египет.

5 Иоакиму было двадцать пять лет, когда он стал новым царём Иудеи, и царствовал он в Иерусалиме одиннадцать лет. Иоаким делал то, что Господь считал злом, и грешил против Господа, Бога своего.

6 Вавилонский царь Навуходоносор напал на Иудею и взял Иоакима в плен, надев на него бронзовые оковы, чтобы увести Иоакима в Вавилон.

7 Навуходоносор взял некоторые вещи из храма Господа. Он увёз эти вещи в Вавилон и собрал их в своём доме.

8 Остальные дела Иоакима, страшные грехи, которые он совершил, и всё, в чём он был виноват, описано в книге «Летописи израильских и иудейских царей». Новым царём после Иоакима стал его сын Иехония.

9 Иехонии было восемнадцать лет, когда он взошёл на престол. Он царствовал в Иерусалиме на протяжении трёх месяцев и десять дней. Иехония делал то, что Господь считал злом.

10 Весной царь Навуходоносор послал своих людей схватить Иехонию. Они привели Иехонию в Вавилон, а также принесли драгоценности из храма Господа. Навуходоносор выбрал Седекию, родственника Иехонии, новым иудейским царём в Иерусалиме.

11 Седекии был двадцать один год, когда он стал новым царём Иудеи. Он правил в Иерусалиме на протяжении одиннадцати лет.

12 Седекия делал то, что Господь считал злом. Пророк Иеремия передавал ему слова от Господа, но Седекия не смирился и не подчинился тому, что говорил Иеремия.

13 Седекия восстал против царя Навуходоносора. В прошлом Навуходоносор взял клятву с Седекии быть верным ему, и Седекия именем Бога поклялся быть верным Навуходоносору. Но иудейский царь был упрям и отказался изменить свою жизнь к лучшему — он отказался подчиниться и вернуться к Господу, Богу Израиля.

14 Вожди священников и вожди народа Иудеи также много грешили и становились неверными Господу. Они следовали дурному примеру других народов. Эти вожди осквернили храм Господа, который Господь освятил в Иерусалиме.

15 Господь, Бог их предков, снова и снова посылал Своих посланников (пророков), чтобы предостеречь Свой народ. Господь делал это потому, что испытывал жалость к ним и к Своему храму.

16 Но народ Божий смеялся над Божьими посланниками. Люди ненавидели Божьи слова и насмехались над Его пророками. И наконец Бог не мог больше сдерживать свой гнев. Бог разгневался на Свой народ, и не было ничего, что могло бы смирить Его гнев.

17 Бог привёл вавилонского царя напасть на народ Иудеи и Иерусалима. Вавилонский царь убивал юношей, даже когда они находились в храме. У него не было жалости к народу Иудеи и Иерусалима: к юношам, девушкам, пожилым людям и к больным старикам. Бог позволил Навуходоносору наказать весь народ Иудеи и Иерусалима.

18 Навуходоносор увёз в Вавилон все ценные вещи из храма Божьего, а также забрал всё, чем владел царь и его приближённые.

19 Навуходоносор и его войско сожгли храм. Они разрушили стену Иерусалима и сожгли все дома, которые принадлежали царю и его приближённым. Они забрали или уничтожили все ценности в Иерусалиме.

20 Навуходоносор увёл в Вавилон людей, которые ещё были живы, и сделал их рабами. Эти люди жили в Вавилоне как рабы, пока персидский царь не уничтожил Вавилонское царство.

21 Так то, что Господь говорил народу Израиля через пророка Иеремию, действительно произошло. Господь говорил через Иеремию: «Это место будет пустыней семьдесят лет. Так земля получит свой субботний отдых, который люди не соблюдали».

22 В первый год царствования персидского царя Кира, Господь побудил его сделать особое объявление. Царь поступил так, чтобы исполнилось обещанное Господом через пророка Иеремию. Кир разослал гонцов во все уголки своего царства с таким посланием:

23 От Кира, персидского царя: «Господь, Бог небес, сделал меня правителем над всеми царствами земли. Он возложил именно на меня ответственность за строительство храма для Него в Иерусалиме, в Иудейской стране. Теперь же те из вас, кто принадлежат Богу, свободны идти в Иерусалим. И пусть Господь, Бог ваш, будет с вами».

2-а хронiки

Розділ 36

2-я Летопись

Глава 36

1 А наро́д кра́ю взяв Йоаха́за, сина Йосії, і настанови́в його царем в Єрусалимі замість ба́тька його.

1 После этого народ выбрал Иоахаза, сына Иосии, и помазал его на царство. Они сделали его новым царём вместо его отца.

2 Йоаха́з був віку двадцяти й трьох літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі три місяці.

2 Иоахазу было двадцать три года, когда он стал царём в Иудее, и царствовал он в Иерусалиме три месяца.

3 I скинув його єгипетський цар в Єрусалимі, і наклав ка́ру на цей край, — сто талантів срібла та талант золота.

3 Египетский царь Нехао взял его в плен и заставил народ Иудеи выплатить штраф в 100 талантов серебра и талант золота.

4 І єгипетський цар настанови́в царем над Юдеєю та Єрусалимом брата його Ел'якима, і змінив ім'я́ йому на Єгояким. А брата його Йоахаза узяв Нехо й відвів його до Єгипту.

4 Новым иудейским царём в Иерусалиме Нехао выбрал брата Иоахаза, которого звали Елиаким. Нехао поменял имя Елиакима на Иоаким, а Иоахаза он отвёл в Египет.

5 Єгояки́м був віку двадцяти й п'яти літ, коли він зацарював, і одина́дцять років царював в Єрусалимі. І робив він зло в оча́х Господа, Бога свого.

5 Иоакиму было двадцать пять лет, когда он стал новым царём Иудеи, и царствовал он в Иерусалиме одиннадцать лет. Иоаким делал то, что Господь считал злом, и грешил против Господа, Бога своего.

6 На нього пішов Навуходоно́сор, цар вавилонський, і він закував його в мідяні кайда́ни, щоб відве́сти його до Вавило́ну.

6 Вавилонский царь Навуходоносор напал на Иудею и взял Иоакима в плен, надев на него бронзовые оковы, чтобы увести Иоакима в Вавилон.

7 А дещо з по́суду Господнього дому Навуходоно́сор відправив до Вавилону, і дав його до храму свого в Вавилоні.

7 Навуходоносор взял некоторые вещи из храма Господа. Он увёз эти вещи в Вавилон и собрал их в своём доме.

8 А решта Єгоякимових діл та гидо́ти його, які він робив, і що зна́йдено проти нього, — ото вони описані в Книзі Царів Ізраїлевих та Юдиних. А замість нього зацарював син його Єгояхі́н.

8 Остальные дела Иоакима, страшные грехи, которые он совершил, и всё, в чём он был виноват, описано в книге «Летописи израильских и иудейских царей». Новым царём после Иоакима стал его сын Иехония.

9 Єгояхі́н був віку восьми літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі три місяці й десять день. І робив він лихе́ в Господніх оча́х.

9 Иехонии было восемнадцать лет, когда он взошёл на престол. Он царствовал в Иерусалиме на протяжении трёх месяцев и десять дней. Иехония делал то, что Господь считал злом.

10 А по році послав цар Навуходоно́сор, і привів його до Вавилону з дорогим по́судом Господнього дому, а царем над Юдеєю та Єрусалимом настановив брата його Седекі́ю.

10 Весной царь Навуходоносор послал своих людей схватить Иехонию. Они привели Иехонию в Вавилон, а также принесли драгоценности из храма Господа. Навуходоносор выбрал Седекию, родственника Иехонии, новым иудейским царём в Иерусалиме.

11 Седекі́я був віку двадцяти й одно́го року, коли він зацарював, і він царював в Єрусалимі одина́дцять років.

11 Седекии был двадцать один год, когда он стал новым царём Иудеи. Он правил в Иерусалиме на протяжении одиннадцати лет.

12 І робив він зло в оча́х Господа, Бога свого, — не впокори́вся перед пророком Єремією, що говорив із нака́зу Господнього.

12 Седекия делал то, что Господь считал злом. Пророк Иеремия передавал ему слова от Господа, но Седекия не смирился и не подчинился тому, что говорил Иеремия.

13 І він також відкинувся від царя Навуходоно́сора, що був заприсягнув його Господом, — і вчинив твердо́ю свою шию, і став запе́клим, щоб не наверта́тися до Господа, Бога Ізраїлевого.

13 Седекия восстал против царя Навуходоносора. В прошлом Навуходоносор взял клятву с Седекии быть верным ему, и Седекия именем Бога поклялся быть верным Навуходоносору. Но иудейский царь был упрям и отказался изменить свою жизнь к лучшему — он отказался подчиниться и вернуться к Господу, Богу Израиля.

14 Також усі зве́рхники священиків та наро́ду ще більше грішили, шануючи гидо́ти поган, і вони занечи́стили Господній дім, якого Він освятив в Єрусалимі.

14 Вожди священников и вожди народа Иудеи также много грешили и становились неверными Господу. Они следовали дурному примеру других народов. Эти вожди осквернили храм Господа, который Господь освятил в Иерусалиме.

15 А Господь, Бог їхніх батьків, усе посилав до них через Своїх послів слова остороги, бо Він змилосе́рдився над народом Своїм та над осе́лею Своєю.

15 Господь, Бог их предков, снова и снова посылал Своих посланников (пророков), чтобы предостеречь Свой народ. Господь делал это потому, что испытывал жалость к ним и к Своему храму.

16 Та вони соро́мили Божих послів, і пого́рджували їхніми слова́ми, і насміха́лися з Його пророків, аж поки не піднісся гнів Господа на народ Його так, що не було вже ліку.

16 Но народ Божий смеялся над Божьими посланниками. Люди ненавидели Божьи слова и насмехались над Его пророками. И наконец Бог не мог больше сдерживать свой гнев. Бог разгневался на Свой народ, и не было ничего, что могло бы смирить Его гнев.

17 І Він навів на них халдейського царя, і той позабива́в мече́м їхніх ви́браних у домі їхньої святині, і не змилосе́рдився ані над юнако́м, ані над ді́вчиною, ані над стари́м, ані над старе́зним, — усе дав в його руку...

17 Бог привёл вавилонского царя напасть на народ Иудеи и Иерусалима. Вавилонский царь убивал юношей, даже когда они находились в храме. У него не было жалости к народу Иудеи и Иерусалима: к юношам, девушкам, пожилым людям и к больным старикам. Бог позволил Навуходоносору наказать весь народ Иудеи и Иерусалима.

18 І всі речі Божого дому, вели́кі та малі́, і ска́рби дому Господнього та дому царя й його зверхників, — усе переніс до Вавилону.

18 Навуходоносор увёз в Вавилон все ценные вещи из храма Божьего, а также забрал всё, чем владел царь и его приближённые.

19 І спали́ли вони Божий дім, і порозбива́ли мур Єрусалиму, і всі пала́ти його попали́ли огнем, а всі дорогі́ речі його пони́щили...

19 Навуходоносор и его войско сожгли храм. Они разрушили стену Иерусалима и сожгли все дома, которые принадлежали царю и его приближённым. Они забрали или уничтожили все ценности в Иерусалиме.

20 І пішло́ на вигна́ння до Вавилону позоста́ле від меча́, і стали йому та синам його за рабів аж до зацарювання перського царства,

20 Навуходоносор увёл в Вавилон людей, которые ещё были живы, и сделал их рабами. Эти люди жили в Вавилоне как рабы, пока персидский царь не уничтожил Вавилонское царство.

21 щоб ви́повнилося Господнє слово, проре́чене Єреміїними устами, аж поки вподо́бає собі земля свої суботи, — по всі дні її спусто́шення святкува́ла вона суботи, щоб спо́внилися сімдеся́т літ.

21 Так то, что Господь говорил народу Израиля через пророка Иеремию, действительно произошло. Господь говорил через Иеремию: «Это место будет пустыней семьдесят лет. Так земля получит свой субботний отдых, который люди не соблюдали».

22 А першого року Кіра, царя перського, коли спо́внилось слово Господнє, проре́чене устами Єреміїними, збудив Господь духа Кі́ра, царя перського, і він оголосив по всьому царству своє́му, а також на письмі, говорячи:

22 В первый год царствования персидского царя Кира, Господь побудил его сделать особое объявление. Царь поступил так, чтобы исполнилось обещанное Господом через пророка Иеремию. Кир разослал гонцов во все уголки своего царства с таким посланием:

23 „Так говорить Кір, цар перський: Усі зе́мні царства дав мені Госпо́дь, Бог Небесний, і Він наклав на мене збудувати Йому храма в Єрусалимі, що в Юдеї. Хто між вами з усьо́го Його наро́ду, — нехай буде Госпо́дь, Бог його, з ним, і нехай він іде до Єрусалиму!“

23 От Кира, персидского царя: «Господь, Бог небес, сделал меня правителем над всеми царствами земли. Он возложил именно на меня ответственность за строительство храма для Него в Иерусалиме, в Иудейской стране. Теперь же те из вас, кто принадлежат Богу, свободны идти в Иерусалим. И пусть Господь, Бог ваш, будет с вами».

1.0x